Ростислав, 34 - 24 августа 2016 17:25

Наслiдування Соломона

Пiду шукати тебе, на площах, вулицях i храмах ,
Запитаю де ти у молитвах обманах,
Буду питати у всiх де є та що всiм серцем любив,
Сумувати я буду невже загубив?
I пiду я до стражiв мiста
I спитаю де моя невiста...
Буду блукать i шукати спасiння,
А потiм посiю я мудрiсть неначе насiння...
А потiм коли втрачу надiю,
Пiду просить Бога про свою мрiю...
А потiм Господь так почувши молiння,
Менi подарує для серця спасiння...
За моi щирi свiтлi радiння,
Дасть менi мудростi благословiння...
Потiм знайду я тебе i здивуюсь ти також шукала,
Я не повiрю ти також кохала!
Пiду щоб розгадати твоi хитрi загадки,
А приз неймовiрнi казковi свiтанки...
Пригощу я тебе вiдбiрним вином,
Iз бокалiв скляних, а ще вiдбiрним сукном,
Щоб являлась менi мрiєю сном...
Не забуду твого я обличчя,
Адже ти моя вiчна цариця
Потiм стану вершить правосуддя,
Як справедливий i щирий суддя...
Але ти з iншого свiту, iз земель що далекi менi,
Тiльки засну ти вiдразу у снi...
Ми прощатися будем, але знай ти єдина любов,
Ти пяниш, i тривожиш рубiнову кров...
Ми вже далеко i я вже в печалi...
I став розбивать я Господнi скрижалi...
Я будую для Господа храм,
А сам поклоняюсь твоiм вiчним крилам...
Поринаю в мiстичнi свiти, щоб побачить i знати де ти...
Потiм своiми рабами зроблю джинiв, демонiв, ангелiв i херувимiв,
Серце пустотою згублю,
Бо тебе лиш кохаю царицю мою...
Буде служити усяка пiтьма,
А без тебе менi свiту нема...
Буду шукать тебе в кращих й чарiвних,
Але в цiлiм свiтi нема тобi рiвних...
Я знатиму все i усi таємницi,
Вiдкрию мiстичнi потаємнi дзвiницi.
Придумаю новi гадання,
Та ти тiльки ти моє вiчне бажання...
Набридне усе i життя суєта,
I сенсу немає в душi пустота..
Забуду про найсильнiшого Бога,
До iдолiв вестиме дорога,
Iдолам стану мов Богам поклонятись,
I стане Господь на мене ображатись...
Я не покаюсь я надто любив,
А Господь мiй творець серце згубив...
Я загину , i посох комахи будуть точить,
А Господь говорив, що не треба грiшить...
За грiхи такi тяжкi, за любовi дурман,
Моя душа стане мов киплячий казан...
За грiхи тi тяжкi про заповiдi йдеться,
А держава Господня на двi розпадеться....
Ростислав Мельничук