Vadim, 37 - 31 марта 2008 13:15

В кожного своя історія відносин з дівчиною, но хочу викласти свою так як вважаю що мені від цього стане легше, та й народ можливо якісь коментарії підкине.....
Начиналось це все давно мені було чи то 15 чи 16 фіг уже й не повню, серед народу який мене оточував мене неодмінно можна було замітити адже білу ворону серед чорних зразу видно(Вовка серед овесь! ).От не знаю що такого, та я цого ще тоді не усвідомлював, в мені було, щось таке що замічали всі хто мене знав і говорили я я не такий як ВСІ (PS. ну нефор я такий).
З дівчатами зразу якось не складалося.Вони мене обходили стороною,та я якось держався відстані...Я то в цей вік даже начав комплексувати із за речей з якими в мене не складовалось, хоть інші мої знайомі не прикладали ніяких зусиль. Обідно звісно що не було однодумців на той складний час...Адже з дівчатами не получаються, з одногодками теж спільної мови не знаходив, та й з родаками не все впорядку постійно насідали на різні теми....
Цікавий факт,мені не подобалася музика жодна,яку я мав то змогу почути,мене від неї просто гидело і зводило з розуму(Галіма попса,і шансон)... ну розумієте про що я? Та от я почув раз я моя Мама наспівувала "Белий снег, серий льод..." ну звісно всі зрозуміли що це за пісня і хто її виконує.І от тоді я загорівся не на шутку цієй піснею.
Ну от в 17 сталося...я зустрів дівчину,начали зустрічатся і все було як помаслу, хоч звісно проблем хватало з її батьками.Так це було 1 кохання в якому ми обоє погрузли по вуха.Я на той час вже не учився в школі а вже в коледжі де й пропадав від неділлі до пятниці.Та ну то фігня між нами там якісь 20 кілометів.... тай мобільний звязок допомагав.
Все було класно, даже дуже чудово, але я ріс і понімав що в мені якась собака зарита...адже моя неформальність з кожним днем все дужче давала знати про себе, що звісно моєму оточенню не подобалося, а дівчина моя теж носом крутила...І дожився до того що вона пропонувала мені вдягатись так як наші спільні знайомі щоб не буть похожим на "ДУРНИКА" та й не виділяться з толпи а то ці косі погляди її "уже задовбали",стригтися під троєчку, і головне не слухати музики такої як я тоді слухав ПАНКуха. Справді дурацькі прохання-вимоги?
Ну на цих началах ми почали трішки розходитись в поглядах на житття, общество,та й усьому потрішки... Я з шкури ліз щоб довести що кожна людина то є індивід, міє власну думку і те що мені начхати що скажуть інщі про мене.
І хоть одне радує що я всеж таки знайщов друзів однодумців, там собі різну панкоту.Всі знайомі і друзі дитинства відійшли на другий план, але ж ми різні були й будемо...но сталось те що сталось.
Я поїхав в інше місто на роботу а потім учобу за сотні кілометів від коханої людини,та що там ті кілометри для (бішеної собаки й то не круг ) та звісно мені було до одного місся відстань. Але їїй це постійно не давало сокою...немов ти там мені зраджуєш...Які там зради адже я однолюб.
В мене не легке життя і іноді я хожу по краю ножа, виладжу зі шкури, адже з 16 років я перейшов на самостійне життя від батьків,хоча на всі сто це сталось у 19 років, і мені потрібно самом заробляти на своє життя і на дах над головою. Той хто побував же в такій шкурі то зразу пойме про що я!!!
Важко пояснити людині хоть і блиській на скільки мені тяжко.І якщо я там не міг приїхати чи ще щось до неї так часто як нам цого б хотілось то не нада нікого звинувачувати, хоть я себе й тирзав! Ну так після 1,5 років наших відносин все грубіш на мене вона насідала на теми які болісно заципили б любу людину яка себе поважає...Типу побрийся-бо тебе обсуждають мої подруги та й інші люди,Нафіг тобі той "ІРОКЕЗІЩЕ", тай патли завів-пострижи їх ато там я тобі (недам...),ти вдівайся як Саша Чи Серьожа-на що ТИ схожий?
І от одного разу після 1,9 місяця вона збісилася, здуріла, відключила дует, не відповідала на дзвінки, смс, і все так зненадська. Ще в ці якраз дні в мене в сімї родаки між мобою виясняють відносини серйьозно і Мама йде від батька з молодшим братом, а середній брат зостається з батьком.Мама переїжжає в інше місто жити в іншій області....Для мене це звісно велике потрясіння....ну розумієте батьки, сімя, як не крути!
Я без попередження приїхав до неї, а вона морозиться. Я хочу в неї допитатьсяшо сталося, а вона мовчить як німа. Вечором я случайно взяв її телефон і подивився смс, і там я замітив те що не ожидав там побачить. Воно переписувалась з якимсь хлопцем і по тексту було зрозуміло що це не друзі! Чесно в мене був ШОК!!! :devil: :devil: :devil: , ми поговорили серйозно, дуже серйозно....і представте я так любив її що навіть намагався пробачити їй щоб зберегти відносини, Вона й сама розгубилась від того що і хто їй потрібен, ідекілька днів вона була в роздумах...Но вибрала не мене. Ми поругались на "последок" бо без цього вже не можна було,нерви на краю!!! І після цього ми ще тиждень розмовляли по телефону виясняли відносини...Погана строрінка в моєму житті даж не хоться згадувати бо з кожним днем я загрузав в депресію яка продлилася майже рік....Це був кошмар сплошний, друзі думали що в мене просто поїхав дах.
Ну й фіг з цим. Життя продовжується. А от після цього в мене не складовалось ніяк і ні з ким. У 2007 пробував начать відносини з Іванкой моєю знайомой так не...на тебе там люди втикають!, ну і началось.А потім вона дала понять що нам разом не бути бо ми різні люди. Да я себе хреново почував :(. Но якось пережив,на даний момент ми "дружим", та я успокоївся і поняв щоб не попадать на ті ж самі вила потрібно бути з неформальною дівчиною.


Продовження допишу....

• 
• 
•