valerij, 49 - 11 сентября 2009 02:17

Розміщаю за порадою милої дівчинки ім*я якої не знаю:)
Українці завше боролись за правду!
Я так рахую, що є особистість і її егоїстична внутрішня основа - її "Я". Егоїстична бо для неї своє "я" завше найдорожче, за вийнятком хіба кохання справжнього, непідробного. А ще є світ у котрім вона живе ця особистість, і є правда світу, вона теж справжня і непідробна, її по різному можуть називати наука, історія, мистецтво, істина, дійсність, а ще кажуть що правда - то є Бог. Ну і є відносини ось цього егоїстичного "я" і цієї правди світу, чим більш гідна людина, тим більш відверті, і порядні, і чемні, і досконалі, і мудрі, і, і, і, і,... ці відносини. Звісно проблемою нашого світу є те, що багато людей нехтують всіми цими і, і, і, і, і - відносинами в угоду власному „Я”. Їх долає, власний егоїзм, от такі вони слабко духі. Ну ще нагадаймо тут, що саме тому першою заповіддю є : "Полюби свого бога понад усе" Це і означає на мою думку: полюби правду світу, науку, мистецтво і все що є в світі, бо все воно є справжнім коли воно дійсне, коли воно відповідне істні, відповідне Богові. Все інше що не є правдою, воно не існує, воно не дійсне і ніколи не було дійсне, це порожнеча, пустота, а хто у нас прагне пустоти?
Зато в понятье вечной пустоты
Двусмысленности нет и темноты
– він, Мефістофель, рогатий, дідько. Отже розібрались, в суті світу:), наше егоїстичне „я” тоді є на вірній дорозі коли воно ставить правду, дійсність, істину, Бога понад свої егоїстичні прагнення, і навіть тоді коли ця правда буде принижувати, а може навіть і знищить наше „я” у цім світі – таке поводженя є гідністю! Ну, а коли все навпаки і наше „я” для нас важливіше понад усе, тоді ми неменуче впадаєм в неправду, в недійсність, в неіснуючі речі, і слугуєм, і наближаєиось до порожнечі, до дідька. Ось від цього все і залежить, хтоб що не казав про сіре, не зовсім біле, буре і малинове - є такі любителі помудрувати від лукавого, Насправді є лише дві дороги.

• 
• 
•