Оля, 43 - 14 ноября 2009 20:50

Життя не гра … і шкода що ми це не розуміємо … і далі йдемо зовсім не озираючись і не роблячи висновків … ми шкодуємо, а може й ні, лише потім про це чи інше, про зроблені кроки, недоказані слова, невиявлену повагу, любов, увагу і т.д. … але ми це можемо робити повсякчас, кожного дня!!!!, а тим часом тратимо свою енергію, час на повну дурню! … на дрібниці повсякдення! …

Вже четверту годину не можу зосередитись, чую тільки те, що сказала бабуся … «їй дуже зле … лікарі сказали, що сьогодні відключать її від апарату штучного дихання … казали дочці їхати додому і готуватись до похорону …» …
Не знаю … сумно … важко … серце сповнене болю … ця людина дала тобі життя, була поруч завжди з тобою … а тут все … від сьогодні ти мусиш вчитись жити без неї … без слів «мама», «матуся», «доню», «донечко» … я знала цю людину … та й знаю ще … світлу … ту, яка завжди хвалила мене, називала розумницею … яка мала купу друзів, була відкритою до світу, до спілкування …

Чому?! До якого часу кожен з нас буде жити та як живе і не прагнутиме змін, змін себе та навколишнього світу! Допоки нами керуватиме жага помсти, наживи, гри, гріховності ?!! … Чому кожен з нас не може зупинитись і змінити життя!
Чому?! Чому так мало віри??? Віри в Бога, віри у те, що вірите Ви!
Чому??? …
Купа запитань адресованих людям, які крім себе нічого не бачать, не чують навколишніх, руйнують свої сім’ї, своє життя …
В такі миті дуже боляче!!!!
Дуже болить!
Без коментарів!
Пробачте!

p.s.
вчора написала це під сильними емоціями!!!
маминого брата жінки мама ще жива! боротьба за її життя триває!!! вона бореться за життя і ... ЖИТИМЕ!!! ... я щиро вірю в це! ...

• 
• 
•