Оля, 43 - 18 февраля 2010 10:48

Відчуття весни не полишає мене вже декілька днів!!! … Чи знаєте Ви що це за відчуття, коли хочеш весну, хочеш відчути народження весни … так весни, сонечка, співу пташок, погляду сонця, яке пробиратиметься через хмари … бачити навколо посмішки, купу посмішок, які зустрічатимеш по дорозі додому, або на зустріч, або просто посміхатися всім тим хто йде на зустріч!!! … мені страшенно хочеться весни в житті … нових відчуттів (почуттів), емоцій, вражень і …

те, що заставляє задуматись ...
Холодним січневим ранком на станції метро Вашингтона розташувався чоловік і почав грати на скрипці. Впродовж 45 хвилин він зіграв 6 творів. За цей час, оскільки був час пік, мимо нього пройшло більше тисячі осіб, яким було по дорозі на роботу.
Після трьох хвилин чоловік середніх років звернув увагу на музиканта. Він уповільнив свій крок, зупинився на декілька хвилин і поспішив далі по своїх справах.
Хвилину опісля скрипаль отримав свій перший заробіток: жінка кинула гроші у футляр і, без зупинки, продовжила свій крок.
Ще декілька хвилин опісля чоловік сперся ліктем до стіни і почав слухати, але, незабаром, він поглянув на свій годинник і продовжив шлях.
Найбільша увага музикантові дісталася від трирічного хлопчика. Його мама в поспіху вела його за собою, але хлопчик зупинився, щоб подивитися на скрипаля. Мама потягнула трохи сильніше і хлопчик продовжив рух, постійно озираючись назад. Ця ситуація повторювалася і з декількома іншими дітьми. Все без виключення - батьки не дали їм затриматися і на хвилину.
За 45 хвилин гри тільки 6 чоловік ненадовго зупинилися і послухали, ще 20, не зупиняючись, кинули гроші. Заробіток музиканта склав $32.
Ніхто з перехожих не знав, що скрипалем був Джошуа Белл - один з кращих музикантів в світі.
Грав він один з найскладніших творів, з коли-небудь написаних, а інструментом служила скрипка Страдіварі, вартістю $3,5 мільйона.
За два дні перед виступом в метро, на його концерті в Бостоні, де середня вартість квитка складала $100, був аншлаг.
Гра Джошуа Бела в метро була частиною соціального експерименту газети “Вашингтон пост” про сприйняття, смак і пріоритети людей. Принципи якого були: у буденному середовищі в невідповідний момент: Чи відчуваємо ми красу? Чи зупинимося щоб оцінити її? Чи розпізнаємо талант в неочікуваному середовищі?

Один з висновків з цього експерименту: [B][I]Якщо ми не можемо знайти час на те що б ненадовго зупинитися і послухати кращі з коли-небудь написаних музичних творів у виконанні одного з кращих музикантів світу; якщо темп сучасного життя настільки всепоглинаючий, що ми стаємо сліпі і глухі до таких речей - подумайте, як багато ми втрачаємо?!...[/I][/B]

• 
• 
•